Коли я вперше увійшов у життя моєї нерідної доньки, вона сприймала мене як чужого. Уникала, не говорила зайвого слова. Я намагався, але кожна спроба була як об стіну. Цього року на її 16-й день народження я подарував їй це намисто з листівкою. Просто без слів поклав коробочку на її стіл. Ввечері вона прийшла, обійняла мене і подякувала. Ми обоє плакали. Цей подарунок став тим самим кроком, якого нам не вистачало, щоб відкрити серця.
Андрій Корева
5.0/5.0 ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️